Головна » 2013 Лютий 10 » Я ж навіщось іду...
22:42 Я ж навіщось іду... | |
Я ж навіщось іду серед тисячі днів. Ну, навіщось скресаю щоночі. І чомусь у безмежжі серед безлічі слів Я навіщось твої чути хочу. Я навіщось обіруч тримаю дарма Наше щастя, яке вже не з нами. І навіщось в душі вистилає зима Із чужої печаль мелодрами. Я навіщось отут, в сокровенні жалю, Винувато чекаю пробачень… Паленіють долоні, а я долю молю, Головних не впустити означень. Я ж навіщось іду серед тисячі днів… Серед тисячі…і до одного Викладаю в рядки з переможених слів, Бо навіщось моя це дорога. Я навіщось твої все чекаю слова. До небесних вслухаюсь акордів. Саме тут я душею відкриваю дива, Не з чужих бо реклам із біг-бордів… То ж , навіщось я тут, в перехресті доріг, Все думки запрягаю в погоню. Кажуть, знов переміг! Хтось любов переміг… У кулак я, навіщось, долоню…  | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |