Навчи мене не бачити тебе, Навчи думок спечалених не чути. Нехай так буде в долі: все мине І більше, звісно, зустрічам не бути. Навчи мене всміхатися слізьми, Навчи похмурі хмари розсувати Й вичікувати сонце із пітьми І промені, на щастя, розсипати. Навчи мене мовчанкою іти, Навчи любов'ю жити понад кару. Теплом душі з'єднати ті мости, Які перетворилися в примару. Навчи мене долоні піднести, Навчи в молитві випросити в неба. Щоб , врешті, донести усі хрести, Усі, усі…усі, в яких потреба…