Вітаю Вас, Гість
Головна » 2018 » Жовтень » 30 » Дочитую лиш спомин...
16:33
Дочитую лиш спомин...

 

 

Ще інколи гукнеш здалеку віршем

Та у рядках дочитую лиш спомин.

В твоїх словах мене немає більше.

Ще раз гортаю наші дні без втоми.

Ось ми з тобою в потиску долоні,

Ось - поруч із обіймами берези.

Від щастя мої сльози не солоні,

Від щастя ми , неначе нетверезі…

А думка закрадалася, корила.

Тулилась до плеча й уся німіла.

Чекала слів, що піднімають крила...

Кришилася любов отак несміла.

Щоднини відцвітала у чеканні,

А ти казав: ”незграбна, неуспішна...

Слова луною міряли прощання…

І нас не стало між собою більше.

Переглядів: 241 | Додав: tetyana_lukivska | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: