Не може щастя бути вполовину,

Як снігу не буває у дощів.

Весною не назвемо люту зиму

І птахами уїдливих хрущів...

А може?! Й мить щасливою зостатись.

І серед снігу випадуть дощі.

Весна зимою зазирає у хату,

А бруньки налилися у кущів.

І навіть птахи, розгорнувши крила,

У піднебесся висоту несуть.

Пора напрочуд вже така смілива.

Зима? Весна? Ну, просто...каламуть!