Яке ж то щастя треба мати,
Щоби світанки зустрічати,
Щасливо усміхатись квітам,
Перебирати коси вітам.
Яке ж то знову щастя  мати -
Радісно день новий  вітати,
Складати із крупинок щастя
І в долі випросить, як вдасться.
Яке ж то диво треба мати -
Теплом в краплини повертати
Кришталь  посріблених  сніжинок
Й великий шлях з малих стежинок
Попри невдачі, викладати.
Яке  ж  заласся  треба мати -
Тримати у долоні ручку 
Донечки, сина чи онучку
Вести до сонця у промінні
У Божому благословінні.
Яке ж то щастя треба мати -
Думати,  жити і писати…

Заласся - насолода, втіха.