Не сполохай мої почуття, Як світання я їх зустрічаю. І, неначе маленьке дитя, Щиро в очі твої зазираю. А там неба така далечінь... Аж ніяк не пробитись крізь хмару. І чия ж то вина, і у чім? Що мене не береш ти у пару. Не сполохай мої почуття, На ромашках гадаю про щастя. Знову я, як маленьке дитя, Поспішаю прийняти причастя. Смуток в спогад гіркий переллю, Пригорнуся до долі душею. Та не раз уві сні прошепчу: -Я хотіла так бути твоєю. Не сполохай мої почуття... З пелюстОк ще ромашки збираю. Не судіть... Як маленьке дитя, Я розбите - у ціле складаю.