Прости мені І ти. І ти Мені прости. Чому ж сказати важко? Не пишуться листи... І ти Мені прости. Прости мені І ти. Чому ж щемить так серце У пору самоти? -Прости мені, прости! – Шепочемо я й ти. Та вже душа не чує... Між нами півверсти. Прости мені І ти. І ти Мені прости. В весняному розквітті Знов пишемо листи. Прости, прости, прости! Слова на півверсти... Сплітало сонце віття, Аби їх донести. Прости, прости, прости, В кохання пропусти! Зорило надвечір*я Очима темноти. Та поки вибачались... Писалися листи... Кохання розсипалось. Змінились я і ти. Прости!!!