В лоні сакрального світу,

В безлічі стежок - доріг...

Як розпізнати уміти

Ту, що для мене зберіг.

Й часом невпевнені кроки

Йдуть у прудкі і гінкі. 

А понад пліття високі -

Перетинають мілкі.

Дивиться небо на спроби,

На метушню у слідах...

Як подолаються броди,

Як вибирається шлях.

Знов розмальовує ранок

Світло, стираючи тінь,

Роси збирає у збанок

У переплітті цвітінь

. Хвилями косить пшеницю,

У різнотрав’я кладе.

Десь набирає дещицю,

Десь позичає своє.

Вітриться сонцем стежина,

Крає проміння межу.

В кроках малює людина

Долю свою… чи чужу…