Переступила з літа в осінь,

Перегорнула календар.

Але ж яка небесна просинь

Ще виграє з-за сірих хмар!

Впиралось літо, шелестіло

Вітрами теплими впритул.

І золотіти не хотіло,

І не кришило палітур.

Щебече птаство лунко в парі,

Сади у яблуках цвітуть.

А дощ завис в осінній хмарі,

Здається, краплі... переждуть.

І айстри...кольорами грають,

Висвічують уклінно цвіт.

Сягає літо небокраю -

Росою скрапує із віт.

Осіння днино, не тривожся,

Що літу плещемо віват!

Не визначаєм переможця,

Лише радіємо, що так.

Так літо днює, попри осінь

І забарилось не на жарт.

А соняшник проміння й досі

Збирає із небесних кварт.